Написать Администрации

 


 

Маркировка евросоюза CE на товарах - не путайте с китайской маркировкой!!!

 

ВНИИМАНИЕ!Внимание! Обновление!

Сайт защиты прав потребителей, открытая книга жалоб и черный список составляемый потребителями. Закон о защите прав потребителей, информацию и жалобы для Российской Федерации ищем и размещаем здесь Глас Народа Россия >>>> перейти на сайт

Внимание! Если нужен результат, совет - консультация юриста или адвоката - зарегистрируйтесь
и разместите новый материал в соответствующем разделе.
Не пишите свои отзывы и жалобы в комментариях к другим материалам.

 

Главная

Звернення Коробкова О.Г. до парламента України

Автор: 1CONSTANTINE1
Щодо кричущіх фактів беззаконня Г о л о в і Верховної Ради У к р а ї н и –
народному депутату Л и т в и н у В. М.
Голові Комітету Верховної Ради України
з питань п р а в людини, національних
меншин і міжнаціональних відносин –
народному депутату Зарубінському О.О.
від
Коробкова Олександра Геннадійовича,
громадянина У к р а ї н и, підполковника
запасу СБУ, що мешкає за адресою: 03150,
___________________________________
_________________
З В Е Р Н Е Н Н Я
Щодо кричущих фактів беззаконня, тотальних
руйнувань конституційних прав, свобод та
законних інтересів людини і громадянина!
Високоповажний п а н е г о л о в у ю ч и й!
Вельмишановні панове народні депутати!
«Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави».
Ці шляхетні слова і наміри проповідує Конституція України (стаття 3). А що ж ми маємо насправді? Наше сумне буття показує зовсім протилежне. І яскравий тому приклад моя багаторічна й трагічна «шпигунсько-кримінальна» історія.
Ваш покірний слуга, багато років працюючи в української контррозвідці, присвятив все своє життя боротьбі зі злом в різних його проявах. Боровся достатньо активно і ефективно, ризикуючи своїм життям, здоров’ям та свободою. На благо народу, заради міру і щастя, в ім’я своєї країни. А зло же нічого не забуло і нічого мені не пробачило. Сховавшись за мундирами ніби високоморальних спецслужбовців, нібито законослухняних правоохоронців та інших немовби добропорядних високопосадовців воно тим часом регулярно, цілеспрямовано і нещадно почало й досі продовжує наносити мені удар за ударом. Мета – прибрати мене із правоохоронних органів, нанести як можна більшу шкоду, знищити морально, психологічно та фізично.
Ще у 2004 р. до різних термінів ув’язнення були засуджені кілька «перевертнів» з-поміж тепер вже колишніх, а на той момент ще чинних високопосадовців-генералів із СБУ. Одним з них був мій прямий начальник – керівник Департаменту контррозвідки СБУ генерал-лейтенант С.Макаренко. Зазначені «особистості, особи та особини» були головними ініціаторами мого багаторічного цькування у період служби в СБУ й протизаконного звільнення із спецслужби, а також провідними організаторами моїх переслідувань вже після звільнення. Автор же данного звернення за рішенням цього ж суду був визнаний потерпілим!
Ці знаменні події в історії незалежної України та її органів державної безпеки ніколи не оприлюднювалися й не мусувалися в засобах масової інформації. Їх миттю утаємничили і дотепер ретельно приховують не тільки від громадськості, а навіть і безпосередньо від особового складу самої СБУ.
Після закінчення судового процесу всі матеріали карної справи безслідно зникли. Як зникли і всі результативні постанови та рішення суду. Справу не облікували і не здали до архіву суду. Дані на засуджених не занесені в оперативні обліки ВСУ, ГПУ, МВС і СБУ. Відсутні вони і в Державному департаменті України з питань виконання покарань.
Як результат і досі жоден державний орган не виконав жодного судового рішення, а мої під корінь знищенні конституційні права, свободи та законні інтереси так і не були поновлені! Дотепер не відшкодовано також нанесені мені моральна шкода та матеріальні збитки!
Нажаль, за однобічним рішенням членів оперативно-слідчої групи, з метою забезпечення моєї особистої безпеки, я безпосередньо не приймав участь ані в досудовому слідстві, ані у судовому процесі. Це призвело до деяких недоопрацювань та помилок слідства. Крім того, шляхетні мотиви одних були використані зі злочинною метою тими «брудними» співробітниками СБУ та їх співзмовниками назовні, що не потрапили до поля зору слідства та суду. Після закінчення судового процесу і виходу із постсудового ступору вони почали мститися, розв’язавши черговий етап цинічного і багаторічного цькування. Під маховик переслідувань потрапив не тільки я, але й більшість членів ОСГ, переважно з-поміж представників МВС. Крім того, «перевертні» зробили все, щоб я не мав можливості ознайомитися з матеріалами карної справи, щоб до моїх рук не потрапив жоден судовий документ, а також щоб я не зміг ні за якими обставинами вступити у прямий контакт з членами оперативно-слідчої групи.
Завдяки злочинної діяльності спецслужбовців, правоохоронців та державних банкірів, а також їх спільників я був позбавлений всіх можливих прав людини та громадянина. А саме:
- Права на життя, здоров’я, свободу, працю, житло, соціальне забезпечення і судовий захист.
- Права на недоторканність особи, житла, телефонних розмов, листування тощо.
- Права на честь, гідність та незаплямовану репутацію.
- Права на інформацію, в тому числі документальну.
- Права на верховенство Права і Закону!
- Права на рівність всіх перед Законом!!
- Права на відновлення Справедливості!!!
- Права на володіння будь-якими Конституційними Правами, Свободами і Законними Інтересами взагалі!!!!
Саме про це, про багато іншого та дуже цікавого і йде мова в даному зверненні та в моєї заяві на Ваше ім’я від «14» вересня 2010 р. (на 270 арк.), що надіслана Вам електронною поштою (E-mail: Этот e-mail адрес защищен от спам-ботов, для его просмотра у Вас должен быть включен Javascript ).
В заяві дуже докладно викладається багато фактів протиправної діяльності представників силових структур, в першу чергу СБУ, державних банкірів та їх співзмовників, що була спрямована проти мене.
А саме:
- Багаторічне, цинічне, аморальне й протизаконне розповсюдження щодо мене недостовірної інформації, в т.ч. руйнуюче-кримінального характеру, що принижує, ганьбить та під корінь знищує мою честь, гідність і професійну репутацію. Розповсюдження дезінформації здійснюється як усно, так і в письмової формі у вигляді так званих «офіційних» фальшивок, що надсилаються до вищих інститутів влади та управління, до різних державних установ та правоохоронних органів.
- Нахабне, цинічне і багаторічне втручання в моє особисте та сімейне життя за допомогою активного використання наявних у спецслужб багатьох оперативних можливостей.
- Незаконні і повторювані пониження в посаді, неодноразові виводи за штат та зменшення зарплатні, що закінчилося, кінець кінцем, протиправним звільненням із Служби безпеки України.
- Незаконні порушення житлового законодавства, в наслідок чого моя родина фактично була позбавлена права на поліпшення житлових умов та отримання нової квартири від держави.
- Незаконні порушення фінансового права та пенсійного законодавства: постійна недоплата зарплатні в період служби, нарахування незаслужено низької пенсії за допомогою позбавлення всіх належних фінансових відсотків і доплат до неї, її несвоєчасні виплати та перерахування, неперерахування пенсії з моменту звільнення та неперерахування вихідної допомоги, ненарахування до пенсії відсотків за втрату (нібито) працеспроможності, неодноразові порушення строків нарахування та виплат пенсійного забезпечення, а також протизаконне зниження розміру пенсії в 2006 р.
- Зловмисні порушення трудового права: багаторічне затримання моєї особової справи офіцера в УРЛС СБУ, відмова в своєчасному оформленні трудової книжки, ненадання посвідчення офіцера запасу та мобілізаційного посвідчення, постійна й злісна протидія моєму працевлаштуванню.
- Неодноразові та нічим необґрунтовані звинувачення в здійсненні злочинів, до яких я не мав жодного відношення. В 2008-2009 рр. дійшло навіть і до страхітних та нічим не обґрунтованих обвинувачень в причетності до вбивства відомого журналіста Георгія Гонгадзе! (* Виноска: Зовсім з глузду з’їхали людиськи!) До того ж, висування фальшованих звинувачень забезпечували як раз саме «перевертні» із СБУ, що самі ці злочини безпосередньо і скоїли (** Виноска: Дивлюсь на спецслужби та й думку гадаю: «Чомусь я не гангстер, чомусь не стріляю?...»). Мета, яку вони переслідували, -- видавити мене із спецслужби, заховати за грати, влаштувати у психлікарню або ліквідувати фізично.
- Численні факти протизаконного заведення проти мене, моїх родичів та знайомих оперативно-розшукових й контррозвідувальних справ, а також неодноразові спроби порушення карних справ.
- Численні та протизаконні проведення стосовно мене, моїх родичів та знайомих всього комплексу оперативно-технічних заходів (ОТЗ).
- На основі сфальсифікованих матеріалів багаторазове і протизаконне отримання нібито офіційних санкцій (псевдозаконних), що були потрібні для проведення численних ОТЗ. Це дозволяє спецслужбам постійно порушувати мої конституційні права, що гарантують недоторканність житла, таємницю листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції.
- Неодноразові підроблення початкових матеріалів та на їхній основі фальсифікація висновків і рішень атестаційних комісій й комісій, що здійснювали службові розслідування.
- Фальшування моєї квартирної справи, особової справи офіцера СБУ та пенсійної справи офіцера запасу.
- Неодноразове і протизаконне введення в мій організм наркотичних засобів або їх аналогів.
- Багаторазове планування, організація та здійснення найрізноманітніших провокацій, а також замахів на моє життя, здоров’я та свободу. Причому, відпрацьовувалися усякі можливі варіанти вбивства і один з-поміж них передбачав отруєння.
- Злочинні дії проти членів оперативно-слідчої групи (в першу чергу проти представників МВС), що розслідувала в 2004 р. карну справу щодо високопосадовців СБУ, за якою я був визнаний судом потерпілим. Це – протизаконне затримання, обмеження та позбавлення свободи, нанесення тілесних ушкоджень, спроби вбивства і ціла низка інших кримінальних та посадових злочинів.
- Розкрадання високопосадовцями Нацбанку України та їхніми співучасниками грошових коштів, що знаходилися на збереженні у центробанку і були призначені для відшкодування моральної та матеріальної шкоди громадянам, які були визнані за рішенням суду потерпілими за карними та іншими справами.
- Системне і цілком безкарне невиконання посадовими особами СБУ та НБУ рішень судових органів всіх рівнів, зокрема постанов і вироків Верховного Суду України, а також ухвал Європейського Суду з прав людини. Позбавлення мене конституційного права на захист своїх основоположних прав у суді.
- Знищення процесуальних і оперативних документів, оперативно-розшукових, контррозвідувальних та кримінальних справ, а також інших документальних доказів злочинної діяльності.
- Регулярні підробки службової документації, неодноразові службові підлоги, багаторічне створення інших кримінально-сприятливих умов з метою забезпечення і безпосереднього здійснення вищезазначених та інших злочинних діянь.
- Протизаконне перешкоджання виїзду за кордон. Здійснювалося шляхом замаскованих відмов в наданні закордонних паспортів, необґрунтованого зволікання процесу оформлення виїзних документів, фактичної відмови в отриманні грошових коштів в НБУ, що знаходяться там на зберіганні і були потрібні для фінансового забезпечення поїздок. Саме це і призвело до передчасної смерті моєї матері.
- Абсолютно необґрунтоване та дійсно протизаконне використання матеріально-фінансових ресурсів, агентурно-оперативних можливостей і оперативно-технічних засобів СБУ та інших силових структур задля забезпечення мого багаторічного кримінально-забарвленого цькування та злочинних переслідувань.
- Багаторічні масштабні, цинічні, системні та абсолютно безкарні порушення багатьох моїх інших конституційних прав, свобод і законних інтересів.
- Створення з метою здійснення вищезазначених протиправних діянь організованого злочинного угрупування, що може бути причетне також і до скоєння окремих т.зв. резонансних злочинів.
Всього ж мною інкримінується представникам СБУ, НБУ та їх співзмовникам із других структур ні багато ні мало, а майже сотня кримінальних епізодів, тобто 40 видів повторюваних протизаконних діянь, що передбачені конкретними статтями Кримінального кодексу України. Всі вони – це є задовгий ланцюжок тісно взаємопов’язаних між собою багаторічних дисциплінарних провин, адміністративних правопорушень та карних злочинів.
В заяві на Ваше ім’я, крім вищезазначеного, крізь призму Кримінального кодексу розглядається широкий спектр таких питань та проблем, які вже дуже і дуже давно вийшли за межи особистих негод, лихих пригод та злигоднів одного лише потерпілого. Вони зачіпають забагато негативних сторін життєдіяльності суспільства та країни, розкривають протиправну діяльність співробітників її спецслужб та правоохоронних органів, а також відкриту й замасковану бездіяльність контролюючих структур і органів прокурорського нагляду.
Всі вони систематизовані і надаються у вигляді окремих тематичних блоків, де докладно відображені, зокрема, наступні важливі моменти:
- Окреслено коло реальних та можливих юридичних і фізичних осіб, що причетні до окреслених протиправних діянь. Означені об’єкти, де працюють учасники та свідки злочинних подій, а також знаходяться матеріальні докази злочинів. Викриваються форми та методи злочинної діяльності спецслужбовців, правоохоронців і державних банкірів, а також способи її маскування.
- Відсутність належного реагування з боку відповідальних органів, відомств і структур на заяви громадян України, в яких міститься інформація про конкретні злочинні діяння, що здійснюються, в першу чергу, саме представниками СБУ. В т.ч. щодо їх можливої причетності до деяких т.зв. резонансних кримінальних злочинів. Організація в відповідь на звернення цькування та переслідування заявників.
- Фактично синтезовані непоодинокі й стійкі ознаки діяльності організованої злочинності, що переважно притаманні тій її гілці, яка функціонує в держапараті: в органах влади та управління, в спецслужбах, правоохоронних органах та інших силових структурах.
- Аналіз внутрішнього стану СБУ, інших спецслужб та правоохоронних органів, в т.ч. і криміногенної ситуації, що склалася безпосередньо в самої СБУ. Дієздатність, правоспроможнісь та професійна «боєготовність» Служби безпеки України, тобто, її сьогоднішня спроможність виконувати свої спеціальні державні обов’язки та завдання.
- Наявність умов для легкого проникнення в СБУ та інші силові структури агентури іноземних розвідок і «делегатів» організованого криміналу.
- Недосконалість законодавчого та матеріально-фінансового забезпечення діяльності спецслужби, вкрай низький рівень правової і соціальної захищеності особового складу СБУ. Шкідлива кадрова політика, як первопричина багатьох кризових явищ і негативних процесів у спецслужбі.
- Відпрацьовані окремі напрямки майбутнього позитивного розвитку Служби безпеки України.
- Інша корисна для Верховної Ради України та слідства інформація.
Мої попередні заяви і звернення до Верховної Ради ( ) та на ім’я Гаранта Конституції України ( ) завжди залишалися без належної уваги й майже всі до останньої (після копіювання окремих з-поміж них ДУОУ) пересилалися до Служби безпеки України ( ). Однак, як і слід було чекати, від спецслужби я так і не дочекався на позитивне реагування та очікуваний результат. Корумповані чиновники і кримінально-орієнтовані спецслужбовці, що безпосередньо та опосередковано причетні до скоєння вищезазначених службових правопорушень й карних злочинів, ніколи не збиралися і ніколи не будуть щось робити задля поновлення зруйнованої справедливості, тому що це означає боротися проти самих себе. Більш того, деяким з них «світить» в’язниця! Вони цього не допустять аж ні за якими обставинами і ні за яким наказом. Гадаю, що це ще можливо лише за вироком суду, але, як показує практика, і цей факт ще не є безумовною та необоротною гарантією. Навпаки, після кожної моєї нової заяви значно активізувався процес мого нахабно-цинічного цькування та «агентурно-кримінальних» переслідувань.
Безпосередньо позначилися і вищі керівники спецслужби та їх численні заступники мало ні 5-х (п’ятьох) «скликань» -- вони не зробили абсолютно нічого, щоб поновити справедливість, щоб відновити мої зруйновані права, щоб покарати в цьому винних.
Мої заяви до Генеральній прокуратури України також «не залишаються» без належної уваги. Їх або повертають мені назад, або залишають зовсім без відповіді, або надсилають «за належністю» до СБУ, або «відфутболюють» до прокуратури м.Києва.
Таким чином, наприклад, в Генпрокуратурі України ( ) поводилися і з моєю заявою до Верховного Суду України від 01.12.2009 р. (вона трохи коротше але майже аналогічна тій, що надійшла на Вашу адресу, і має ще додаток документальних матеріалів на 282 аркушах), яка була надіслана із ВСУ за належністю до ГПУ. Вона, як і подальші заяви, була також необґрунтовано переадресована в київську міську прокуратуру.
На мою думку, такі цілеспрямовані і повторювані дії ГПУ, в першу чергу зазначені безглузді «переадресовування» заяв до свідомо неповноправних та неуповноваженних юридичних осіб, не є правомірними. Дуже сумніваюся, що саме така процесуально-правова політика сприятиме боротьбі зі злочинністю та корупцією, в першу чергу, в державному апараті, а також допоможе захисту та відновленню зруйнованих конституційних прав, свобод і законних інтересів українських громадян, насамперед з-поміж потерпілих. В таких умовах добропорядній та законослухняній людині вкрай важко, а іноді і зовсім неможливо законними шляхами захистити наявні й поновити знищені конституційні права в Україні. У програшу всі: закон і право, мораль й справедливість, держава та суспільство, але, в першу чергу, безумовно – потерпілі.
Підкреслюю, що при всьому своєму бажанні співробітники міської прокуратури за законом не можуть проводити будь які процесуальні дії проти вищих посадових осіб та інших держслужбовців із вищих державних органів, закладів та установ. Адже до зазначених структур безпосередньо відносяться: Центральне управління Служби безпеки, Національний банк, Міністерство внутрішніх справ, Служба зовнішньої розвідки та Державне управління охорони України. Це дуже далеко виходить за межи службових повноважень та законної юрисдикції міських прокурорів. Переважна ж більшість окреслених в моїх заявах кримінальних дій (більш ніж 99,9 %) здійснювалася саме такими особами та представниками означених установ. А розслідування подібних злочинних фактів – це є безпосередня прерогатива і прямий обов’язок саме Генеральної прокуратури України.
Без розгляду залишилися заява на ім’я Президента України від «27» березня 2010 р. та звернення від «29» березня 2010 р., що були передані для розгляду згідно з компетенцією до Генеральної прокуратури України 17 травня 2010 р. (АП № 43-01/78). Вже 27 травня 2010 р. ГПУ повернула мені всі документи з резолюцією (ГПУ № 04/4/1-19913-07): «Повертаємо заяву без розгляду». Свій вчинок Генеральна прокуратура поясняє наскрізь лживою заявою: «…Викладені Вами доводи містять оціночні категорії щодо діяльності державних та правоохоронних органів без наведення конкретних фактів правопорушень» (!?).
Що за маячня! Та я напрацював сотні мозолів на пальцях та долонях неодноразово, ретельно, пильно і докладно, в стислій формі та в розгорнутому вигляді викладаючи про конкретні випадки протиправних дій, про конкретні злочини, за окремими подіями та щодо всіх правопорушень загалом, про конкретних осіб, що їх здійснювали, про конкретні об’єкти, де знаходяться знову ж конкретні докази зазначених протиправних дій та злочинних подій і про багато інше. Треба тільки працювати!
На основі аналізу всіх прокурорських листів, як кваліфікований юрист та досвідчений контррозвідник, можу цілком обґрунтовано робити наступні висновки:
- Ані в прокуратурі міста Києва, ані в Генпрокуратурі України не спромоглися навіть ознайомитися зі змістом моїх заяв до Верховного Суду України від 01.12.2009 р. на 245 аркушах та з додатком до неї документальних матеріалів на 282 аркушах, а також до Президента України від 27.03.2010 р. на 262 аркушах.
- Не була надана правова оцінка окреслених багатьох фактів протиправної діяльності і так званим відповідям, а насправді необґрунтованим відмовам із СБУ та інших державних органів. Це доводиться робити мені самому. Але, в Генпрокуратурі мої правові оцінки категорично на бажають приймати до уваги. Так саме, як і зазначені злочини!
- Жодного разу не робився навіть порівняльний аналіз фактів протиправної діяльності, що окреслені в моїх заявах, з відповідями із СБУ. Жодного разу не робився порівняльний аналіз саме відповідей із спецслужби за різний час. И таке інше.
- Свої помилкові висновки (це ще м’яко сказано) обидва відомства будують лише на недостовірних відомостях та цілковитої дезінформації, що міститься у відповідях, а насправді в «офіційних» фальшивках із СБУ, що надійшли до них, а також до Мінсоцполітики і Пенсійного фонду України.
- Більш того, Служба безпеки замість наглядового органу самостійно вирішує, є чи немає правопорушень з її боку. Вона заздалегідь «програмує» прокуратуру на конкретний і тільки їй вигідний кінцевий результат (тобто, на відсутність будь-якого небезпечного для неї результату) та фактично наказує нічого не робити. Наприклад, вона однозначно заявляє (СБУ № 21/3/2-1259 від 26.05.2010 р.): «…Порушень з боку Служби безпеки України…, які б потребували прокурорського реагування, не вбачається»!!! Ні багато, ні мало. Нахабства і цинізму спецслужбовцям не займати!
- Ані наглядові органи, ані інші контролюючі структури жодного разу не витребували із СБУ та не розглядали жодного оригінального документа, що стосуються окреслених в моїх заявах правопорушень. До них безпосередньо відносяться матеріали моєї сфальшованої особової справи офіцера СБУ, моєї сфальшованої квартирної справи, моєї сфальшованої пенсійної справи. До них же безпосередньо відносяться також матеріали внутрішніх службових та оперативних розслідувань, документація оперативно-розшукових справ, контррозвідувальних справ і кримінальних справ!
А Генпрокуратура, крім того, чомусь скромно забула провести ревізію у своїх власних «засіках», що потопляють від важливої з точки зору закону доказової інформації, яка накопичена у службових матеріалах та в слідчих документах!
- Прокуратура м.Києва не в змозі за законом (саме тому вона і не виявила фактів проведення проти мене оперативно-розшукових заходів і таке інше), а Генпрокуратура не бажає за тим же самим законом виконувати свої професійні обов’язки, проводити ретельну комплексну прокурорську перевірку злочинних фактів та пильно розслідувати злочини, що були скоєні проти мене, які більш ніж докладно описані у моїх заявах.
- «Філософствуючи» прокурорські робітники та спецслужбовці розповідають, «як воно має бути». Але ми і самі з вусами, знаємо, як мусить бути насправді.
- Ані Генеральна прокуратура, ані прокуратура м.Києва не реалізували на практиці жодної моєї пропозиції: при участі відповідальних правоохоронних структур не зробили жодного конкретного оперативного заходу, не здійснили жодної передбаченої законом процесуальної дії, тобто, не провели жодного допита чи опитування причетних до окреслених правопорушень осіб, не зробили жодної виїмки, експертизи, експертної оцінки і таке інше, що дуже докладно пропонувалося у моїх базових заявах.
Незрозуміло, як у таких «сприятливих» процесуально-правових умовах можливо взагалі робити якийсь висновки, тим паче такі категоричні та остаточні?! Це абсурдно!
- В ГПУ, СБУ і в прокуратурі м.Києва зовсім забалакалися, згадав про військовий квіток. Вони намагаються звалити всю провину в тому, що я і досі не працевлаштувався, на мене самого. Заявляють, що я мусив з зазначеним військовим посвідченням (квитком) з’явитися до нового міста роботи і вже там мені, нібито, кадри вже оформили би трудову книжку. Брехня від початку і до кінця! Зазначений документ ніколи не надавався військовим пенсіонерам СБУ у званнях офіцера чи генерала. Цей документ призначений виключно для військовослужбовців строкової служби нижчої військової ланки, для осіб рядового, сержантського і старшинського складу, що проходять військову службу за контрактом, або звільнених/демобілізованих зі строкової чи контрактової військової служби!
- Не працевлаштовувався я як раз з тих самих причин, що мені було відмовлено в своєчасному оформленні трудової книжки, в наданні посвідчення офіцера запасу та мобілізаційного посвідчення. Паралельно СБУ усно та в письмовому вигляді, тобто цілком офіційно розповсюджувала щодо мене недостовірну інформацію, в т.ч. руйнуюче-кримінального характеру, що принижує, ганьбить та під корінь знищує мою честь, гідність і професійну репутацію.
- Так можливо дочекатися і до звинувачень в тому, що я, нібито, сам себе звинувачував в численних правопорушеннях та навіть у злочинах, що я сам себе накачував наркотиками, що я сам на себе організовував та здійснював замахи, за надуманими обставинами відкривав і проваджував оперативно-розшукові та інші справи, протизаконно порушував кримінальні справи тощо. Театр абсурду! Де актори – це правоохоронці у мундирах від СБУ і ГПУ.
- Крім того, я не можу захищати свої зруйновані права у суді саме тому, що:
* СБУ, ГПУ, МВС, ВСУ організували навколо мене справжню інформаційну блокаду -- вони не надають мені необхідних для цього матеріалів та документів ( );
* карну справу, за якою я був визнаний потерпілим, якщо досі і не знищили, то так ретельно заховали, що її ніхто не може знайти;
* МВС з незрозумілих причин ховає від мене членів оперативно-слідчої групи, що приймали участь в розслідуванні зазначеної в моїх заявах кримінальної справи, та могли би допомогти в вирішенні наявних проблем (да і собі також);
* ГПУ протизаконно відмовляє у розслідуванні злочинних дій, що викладені в моїх заявах;
* І таке інше, в наявності же – замкнуте коло нерозв'язаних питань і проблем, а також ціла низка суцільних запитань до Генеральної прокуратури України…
Чому Генеральна прокуратура України бачить лише те, що вигідно тільки їй, і так старанно заплющує свої наглядові очі на кричущі факти беззаконня, на тотальні порушення конституційних прав, свобод та законних інтересів людини і громадянина? Чому вона не реагує на численні злочини, з якою метою вона заохочує «перевертнів» та їх лизоблюдів із спецслужб і надалі руйнувати мої основоположні права, знищувати їх мікроскопічні залишки, чому вона сама приймає участь в цьому край нешляхетному процесі?
Чи не тому Генеральна прокуратура України не надає мені вихідних судових документів за карною справою 2004 р., що вона сама безпосередньо причетна до її безслідного зникнення?
Чи не тому Генпрокуратура вперто блокує проведення повноцінної, комплексної, досудової прокурорської перевірки злочинних фактів, які докладно окреслені в моїх численних заявах та зверненнях, що вона сама має пряме відношення до протиправного проведення в останні роки щодо мене оперативно-розшукових заходів, включаючи і оперативно-технічних?
Чи не тому ГПУ категорично та протизаконно відмовляється від порушення карної справи за фактами багатьох кримінальних злочинів, скоєних проти мене, що вона сама має безпосередню причетність до протизаконних спроб на базі чергових сфабрикованих Службою безпеки України абсолютно безпідставних звинувачень порушити чергову карну справу саме проти мене?
Чи не тому вища наглядова інстанція категорично відмовляється від захисту та відновлення моїх зруйнованих конституційних прав та законних інтересів, що в цьому дуже і дуже не зацікавлені не тільки «перевертні» із СБУ, але також й їх особисті та корупційні зв’язки в самій Генеральній прокуратурі?
Чи не тому Генпрокуратура відмовляється взагалі щось робити за моїми заявами та виконувати свої професійні обов’язки, що вона жахається «випадково» отримати небажаних для когось результатів та наслідків? Наприклад, пов’язаних із окремими так званими резонансними злочинами? Або боїться натрапити на деякі небезпечні несподіванки, що стосуються глибинних причин гучних політичних скандалів?
А може ГПУ боїться, що надбанням спільноти стануть забагато жахливих фактів щодо суто життєдіяльності саме віщої наглядової інстанції?
То чого ж насправді так сильно боїться Генеральна прокуратура України? Що завдало жаху прокурорам чи хто так сильно насправді настрашив очільників ГПУ, що вони категорично не бажають помічати злочини та боротися з їх творцями?
Хто конкретно з-поміж можновладців «замовляв» Генпрокуратурі (а також СБУ, СВР, МВС та УГО) Коробкова О.Г.? Які-такі конкретно структури і відомства надавали ГПУ «офіційні» фальшивки, що лягали до основи брехливих звинувачень, забезпечували липові обґрунтування та безпосередньо сприяли протизаконному здійсненню стосовно Коробкова О.Г. всього комплексу оперативно-розшукових заходів?
Багато відповідей на ці та інші запитання можливо знайти в моїх базових заявах. Ще більше цікавих відповідей і жахливих таємниць спецслужб відкриються у процесі прокурорських перевірок, попереднього слідства й судового процесу. Звісно ж, якщо Генпрокуратура забажає прокинуться від багаторічної сплячки та почне врешті-решт працювати.
Адже ж, повторюся, перелічені вище «особистості, особи і особини» в стінах СБУ, а точніше -- дуже небезпечні злочинці, були головними ініціаторами та організаторами мого багаторічного цькування і масштабних спецслужбово-кримінальних переслідувань. Чи, можливо, це саме я ретельно утаємничив та безслідно сховав зазначену карну справу, здійснював на себе замахи, організовував цькування та агентурно-кримінальні гноблення, тощо? Виходячи з логіки діяльності Генпрокуратури на такі саме звинувачення з боку віщої наглядової інстанції я як раз і чекаю!
Тож як довго, скільки ще років моя родина мусить й буде страждати з вини кількох покидьків-спецслужбовців і недоумків-правоохоронців, сліпців-прокурорів й ледарів-слідчих, а також інших високопосадовців-злочинців та банкірів-злодіїв?
Підкреслюю: всі матеріали, що в свій час надходили до ГПУ, становлять собою не що інше, як майже готову і велику карну справу. Необхідно було лише офіційно продублювати низку отриманих мною доказів, тобто процесуально їх задокументувати, провести серію допитів свідків та підозрюваних, а також здійснити виїмку важливих для слідства документів і все – можливо було б передавати справу до суду!
Проте ні, мій розрахунок, причому абсолютно законний, не справдився. А в діях Генпрокуратури немає ані правової доцільності, ані слідчої необхідності, ані законності, нарешті, ані навіть простої логіки. Якщо правоохоронні органі, що покликані боротися зі злом, спотворюють закон і право, ігнорують свої професійні обов’язки, ухиляються від виконання своїх службових задач, вони тим самим безпосередньо заохочують саме це зло, розв’язуючи йому руки для поширення свого кримінального впливу на суспільство та країну, розчищають злу поле для активізації протиправної діяльності.
Замість того, щоб боротися зі злочинністю та викривати справжніх злочинців, вони влаштовують полювання на постраждалих від цих злочинів, спрямовують свої сплачені за рахунок держбюджету зусилля на «героїчну» боротьбу з потерпілими. Так чим, в такому випадку, вони відрізняються від загально відомих злочинців? Майже нічім. За виключенням одного – вони набагато небезпечніші за простих злочинців, тому, що в їхніх руках знаходиться реальна та удавана влада над людьми!
На превеликий жаль, вищі інститути державної влади в наш час не в змозі подолати той бедлам безправ`я, свавілля та безкарності, що процвітає в СБУ, в інших правоохоронних органах та силових структурах, ту вакханалію багаторічного цькування та переслідувань, яка була розгорнута проти мене і моєї родини та не закінчилась і досі. Про нездатність влади стати на захист окремої людини, її життя, прав та свобод як раз показово і свідчить моя сумна та трагічна історія.
Таким чином, на основі інформації, що викладена в документі, можливо зробити наступний в и с н о в о к: законність нахабно, цинічно, і безжалісно розтоптана кованими чоботами; спецслужби, правоохоронні структури та органи прокурорського нагляду і досі знаходяться в стані затяжного «постреволюційного» ступору; а правосуддю остаточно та безповоротно указано на його зовсім уже не почесне в нашій державі місце… Саме тому, сьогодні в якості потерпілих пора вже розглядати вісь український народ, багатостраждальну Україну, її інститути державної та громадської безпеки, всю її правоохоронну та судову системи в цілому!
Водночас звертаю Вашу увагу на те, що якщо і далі переадресовувати мої заяви до СБУ, а також обмежуватися лише офіційним листуванням з СБУ та НБУ, ГПУ та іншими структурами, в т.ч. силовими, це ніколи не призведе до позитивного результату і вирішення наявних проблем. Це є не що інше, як марне витрачання дорогоцінного часу, забагато паперу та трудно поновлюваних нервів. Спеціалісти із фальшувань на всі запити відповідатимуть пустопорожніми відписками до краю наповненими бюрократичним словоблуддям та чиновницькою тавтологією, спецслужбовою дезінформацією та цинічною банківською брехнею. Прикриваючись конспірацією, секретністю та державними інтересами, підкреслю – удаваними, зазначені відомства і Вам і мені будуть й надалі направляти однотипні, безглузді, безперечно необґрунтовані та обов’язково замасковані відмови. В таких складних «правових» умовах потрібне дещо більш ефективніше та значно радикальніше за пустопорожнє базікання і марне листування.
Велике значення мало б розслідування та викриття численних посадових правопорушень й кримінальних злочинів вищих посадових осіб та інших держслужбовців із вищих державних органів, закладів та установ, що окреслені в моїх заявах, Тимчасовою слідчою комісією Верховної Ради України, а також Національним антикорупційним комітетом при Президентові України, спільно з Радою національної безпеки та оборони України.
Дійсно же викрити злочинців з-поміж «їх вищостей і благородіїв» із СБУ та інших силових установ, а також «їх високостей» із НБУ, належно задокументувати їх протиправну діяльність й поновити справедливість можливо лише у процесі проведення масштабних комплексних процесуальних дій в межах офіційно порушеної Генпрокуратурою карної справи. При повній підтримці суспільства, вищих органів влади та управління, а також Гаранта Конституції України. І ніяк інакше – третього не надано.
Прошу вибачення за великий об’єм моєї базової заяви від 14.09.2010 р., але: мої попередні звернення до різних Інстанцій були значно коротше, майже без конкретних прізвищ, ліричних відступів та деякої патетики, проте вони не знайшли позитивного відгуку, а я так і не дочекався на практичну допомогу в питаннях відновлення моїх зруйнованих конституційних прав і свобод. Можливо, вже прийшов час писати багатотомний детективний роман на шпигунсько-кримінальну тематику із автобіографічним уклоном…
Наголошую на тому, що я не кровожерлива людина і не збираюся будь-кому мстити. Помста – це правосуддя первісних людей. Моя мета більш приземлена – захистити свою честь, гідність та професійну репутацію, відстояти своє чесне ім`я, відновити конституційні права, свободи та законні інтереси, що були так цинічно і безкарно розтоптані корумпованими високопосадовцями із СБУ, НБУ та інших державних установ.
Наприкінці першої (інформаційної) частини даного звернення обов’язково мушу підкреслити: те, що сталося зі мною в будь яку мить може повторитися і з будь кимось іншим в ще більших масштабах та в ще більш небезпечних формах. Саме тому, невідкладне дослідження, скрупульозне вивчення й своєчасне викриття з боку спільних зусиль депутатського корпусу Верховної Ради України, з боку Президента України, РНБОУ і НАКУ, а також успішне розслідування фахівцями ГПУ достатньо докладно викладених у моїх заявах злочинів має дуже й дуже велике значення. І не тільки для мене особисто. Це безперечно має велике значення для окремих громадян, для всього українського суспільства, для всієї нашої країни в цілому. Це безумовно важливо для наших дітей і онуків, для всіх майбутніх поколінь!
Враховуючи вищезазначене, в черговий раз прошу Вас особисто як Голову Верховної Ради України, як народного депутата України, просто як людину нарешті безпосередньо втрутитися в зазначену дуже небезпечну ситуацію, а також:
1. Враховуючи безумовну важливість для суспільства та країни окреслених специфічних питань і кримінальних проблем, прошу Вас, не звертаючи уваги на великій об’єм, знайти все же вільний час, роздрукувати та особисто ознайомитися з моєю заявою на Ваше ім’я від «14» вересня 2010 р., яка надійшла на Вашу адресу електронною поштою.
2. В зв’язку з тим, що мої наявні багаторічні проблеми станом на сьогодні не вирішені, всі попередні прохання, що окреслені в минулих заявах і зверненнях, залишаються в силі та досі чекають на остаточне вирішення по суті.
2. Розглянути у комплексі дане «Звернення» та мою «Заяву» від 14.09.2010р. (базовий документ), на об’єднаному засіданні представників Комітету ВРУ з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин, Комітету ВРУ з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності, Комітету ВРУ з питань боротьби з організованою злочинністю та корупцією, Комітеті ВРУ з питань національної безпеки та оборони, а також Комітету ВРУ з питань фінансів та банківської діяльності.
Мета – зробити єдино вірні висновки щодо обстановки, яка склалася в СБУ, МВС, СВР, ДУОУ, ГПУ та в інших силових структурах, щодо стану справ в НБУ та в означених державних відомствах з дотриманням наявних та поновленням зруйнованих ними конституційних прав людини і громадянина, щодо поліпшення сьогоденної ситуації, напрямків реформування правоохоронних органів, спецслужб тощо, напрямів удосконалення їх професійної діяльності, а також щодо заходів по ліквідації всіх кризових явищ, негативних проблем та їх небезпечних наслідків.
Долучити до розгляду і аналізу моїх заяв, відпрацювання вірних висновків та практичних заходів представників інших комітетів, підкомітетів і комісій Верховної Ради України відповідно до їх законодавчо визначених повноважень та в межах їхньої компетенції.
3. З метою більш досконалого вивчення зазначених проблем в комплексі, скорішого створення умов по ліквідації кризисних явищ та їх негативних наслідків було б за доцільне утворити Тимчасову слідчу комісію Верховної Ради України. Доручити їй розслідування всієї низки посадових правопорушень та кримінальних злочинів, які були скоєні високопосадовцями та іншими відповідальними особами окреслених в моїх заявах вищих державних установ, спецслужб і правоохоронних органів.
До складу зазначеної слідчої комісії ввести членів всіх зацікавлених і правомочних комітетів, підкомітетів та інших комісій українського парламенту. Надати їм право на досконале вивчення, дослідження та вирішення конкретних питань і кримінальних проблем в межах їх конституційних повноважень та професійної компетенції.
4. Отримати, по можливості невідкладно, від Генпрокуратури, ВСУ, СБУ, МВС, інших спецслужб та правоохоронних органів України наступні матеріали, документи і відомості:
- Матеріали всіх оперативно-розшукових і контррозвідувальних справ, що протизаконно порушувались проти Коробкова О.Г. та його близьких (2000-2010 рр).
- Данні щодо дійсного місцезнаходження матеріалів карної справі 2004 р. на високопосадовців Служби безпеки України, за якою я був визнаний потерпілим.
- Відомості про реквізити цієї справи: номер, назва (якщо така була), дати порушення та закриття, номер й дата обвинувачувального вироку суду, установчі дані засуджених, членів колегії суддів, слідчих, прокурорів та членів оперативно-слідчої групи від ГПУ, МВС та СБУ.
- Оригінали або копії всіх рішень Верховного Суду за даною справою, в т.ч. вирок суду, рішення щодо цивільного позову, окремі ухвали суду, документи, що підтверджують факт відшкодування СБУ та обвинуваченими (засудженими) матеріальної та моральної шкоди, повідомлення СБУ й обвинувачених (засуджених) про перерахунок відшкодування, а також дані про реквізити розрахункових документів тощо.
Всі зазначені документи, матеріали, відомості та фізичні особи потрібні задля здійснення правильної оцінки моїх заяв, надання особистих пояснень, відпрацювання конкретних заходів щодо виправлення ситуації, що склалася в спецслужбах, в правоохоронних органах та в державних банках, а також для скорішого поновлення зруйнованих прав всіх потерпілих та заявника.
Отримані документи, матеріали та відомості (або їх копії) прошу без зволікань надати особисто Коробкову О.Г або надіслати їх на його домашню адресу.
5. Як важливих свідків протиправної діяльності та носіїв важливої викривальної інформації, розшукати і долучити до роботи відповідних парламентських комісій всіх членів оперативно-слідчої групи, що розслідувала зазначену вище карну справу.
Мета – надання усних або письмових пояснень, роз’яснень та уточнень по окресленим в моїх заявах питанням і проблемам, що мусить допомогти з’ясувати скриті деталі, важливі подробиці та реальні причини кримінальних подій, що сталися, викрити саме злочини, їх ініціаторів («замовників»), організаторів й виконавців, тобто, сприятиме встановленню дійсної істини.
6. Отримати від Міністерства юстиції України, Національного банка України, Верховного суду України, Генеральної прокуратури України тощо документальні відомості щодо фактичного виконання НБУ рішень національних судів, а також Європейського суду з прав людини. Зокрема, у сфері своєчасного та фактичного відшкодування моральної і матеріальної шкоди.
Запросити аналогічні матеріали в Страсбурзькому суді з прав людини задля проведення порівняльного аналізу всіх отриманих документів і реального, а не декларованого складу справ в цієї сфері, тобто в питаннях дотримання, захисту та відновлення зруйнованих прав українських громадян в першу чергу вищими державними органами України, що мають до рішення зазначених проблем пряме і опосередковане відношення.
7. На об’єднаному засіданні зацікавлених комітетів ВРУ розглянути питання щодо масштабних розкрадань грошових коштів високопосадовцями Нацбанка України, що знаходяться в НБУ на зберіганні за рішеннями національних судів та Європейського суду з справ людини і призначені для виплати їх потерпілим за карними та іншими справами як компенсація нанесеної моральної і матеріальної шкоди.
Створити Тимчасову слідчу комісію ВРУ для розслідування правопорушень, скоєних посадовими особами Нацбанку України, і злочинної бездіяльності Генпрокуратури України, яка проявляється у відсутності належного реагування на факти всіх зазначених в мої заявах та в зверненнях інших потерпілих кримінальних діянь.
Мета – як найскоріше поновлення конституційних прав, свобод та матеріально-фінансових інтересів потерпілих, в т.ч. шляхом безпосереднього втручання Верховної Ради України в зазначену негативну ситуацію, що склалася, ліквідування причин та умов, що сприяють фінансовим злочинам в НБУ, безперечне притягнення винних до адекватної відповідальності.
Зобов’язати керівництво НБУ негайно повернути всім постраждалим матеріальне-грошове відшкодування з врахуванням всіх штрафних санкцій і відсотків. Водночас доручити Генпрокуратурі проконтролювати цей процес.
8. Користуючись нормами Конституції України та інших законодавчих актів, знайти законні способи та засоби позитивного впливу на Генеральну прокуратуру та призвати її до належного виконання своїх професійних обов’язків. Зокрема, скористатися правом на депутатський запит, можливістю заслухати Генпрокурора та його заступників в сесійному залі за результатами роботи ГПУ взагалі, а також за моїми заявами окремо; заслухати також про її дієздатність і правоспроможнісь, про наявність чи відсутність наміру боротися в межах своїх повноважень зі злочинністю, про бажання чи небажання захищати законність, а також права і свободи своїх співвітчизників тощо.
На мою думку, це лише сприяло би активізації боротьби із корупцією та організованою злочинністю, посиленню законності і зміцнення внутрішньої безпеки в Україні.
9. Своїм наявним авторитетом вищого органу законодавчої влади та наявними парламентськими правами призвати (зобов’язати) Генерального прокурора України виправити, м’яко кажучи, незрозумілу процесуальну ситуацію, що склалося по вині ГПУ, та відкликати із прокуратури м. Києва мою заяву до Верховного Суду від 01.12.2009 р. (з додатком важливих матеріалів), отримати від Коробкова О.Г. доопрацьовані матеріали (в т.ч. у вигляді нової заяви) та нові документи, що є важливою доказовою базою, почати і прийняти під особистий контроль комплексну прокурорську перевірку ГПУ злочинних фактів, зазначених в цій заяві, невідкладне порушення карної справи, а також організацію її ретельного та своєчасного розслідування.
10. Призвати СБУ здійснити заходи щодо припинення переслідування спецслужбою та іншими правоохоронними органами членів оперативно-слідчої групи, яка розслідувала в 2004 р. зазначену у моїх заявах карну справу. Особисто посприяти поновленню їх основоположних прав, що були зруйновані.
11. За Вашою безпосередньою допомогою здійснити заходи щодо притягнення до дисциплінарної, адміністративної та кримінальної відповідальності посадових осіб СБУ та НБУ, а також їх співучасників та співзмовників, які причетні до мого багаторічного цькування і «шпигунсько-кримінальних» переслідувань, а також винні в здійсненні багатьох інших окреслених в моїх заявах протиправних діянь.
Зробить, будь ласка, прецедент та покажіть усьому світові, що в Україні не має бути і вже ніколи не буде ніяких «недоторканних» з-поміж можновладців та інших «небожителів» усіх рівнів, кольорів й відтінків. Докажіть, нарешті, своїм співвітчизникам, своїм виборцям та світової спільноті, що в Україні почалася нова доба – епоха добра, справедливості і законності, що в нашої державі відтепер всі безвиключно рівні перед законом.
На конкретних прикладах покажіть, врешті-решт, всьому світу, що сучасна Україна – це не failed state («неспроможна країна»), а оплот пильної демократії, закону і права, що у нас поважають європейські й вселюдські цінності, що в теперішній українській державі відтепер і назавжди панує лише верховенство Права і Закону.
12. За Вашим сприянням та законним впливом призвати керівництво СБУ негайно поновити всі мої конституційні права, свободи та законні інтереси, що були цинічно, безкарно та під корінь зруйновані саме вищими посадовими особами спецслужби, їх «неохайними» підлеглими та корумпованими співучасниками із інших державних установ і недержавних структур.
Мета – за Вашою особистою допомогою добитися нарешті законної справедливості!
13. Після закінчення роботи за моїми заявами, по можливості, надати мені (або надіслати на домашню адресу) також наступні матеріали, документі та відомості:
- про результати перевірки Парламентом моїх заяв, Ваші висновки за результатами перевірок, а також щодо конкретних заходів, що плануються ВРУ чи уже вжиті;
- про будь яку іншу корисну інформацію щодо СБУ, НБУ тощо, що може допомогти активізувати Генеральну прокуратуру України, настроїти її на позитивну хвилю належного виконання своїх обов’язків, сприяти невідкладному порушенню кримінальної справи та її старанному розслідуванню під особистим контролем Генпрокурора, а також допоможе скорішому відновленню моїх конституційних прав, свобод та законних інтересів.
14. Доручити Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин, іншим зацікавленим та уповноваженим комітетам ВРУ взяти під особистий контроль роботу ГПУ по викладеним проблемам та по даній кримінальній справі (що має бути порушена).
15. Як вищий орган представницької влади України, якої підзвітна Служба безпеки України, призвати (чи навіть зобов’язати) СБУ негайно силами Головного слідчого управління спецслужби самостійно порушити карну справу за фактами численних злочинних діянь, що дуже докладно викладені у зверненнях та заявах Коробкова О.Г. Особливо в останній на Ваше ім’я від «14» вересня 2010 р.
16. Ініціювати проведення невідкладної, кардинальної та ефективної реформи всіх безвиключно спецслужб, інших силових структур та правоохоронних органів, а також судової системи. Нарешті реалізувати цей шляхетний намір в реальному житті.
Процес реформування має передбачати обов’язкове оновлення кадрових рядів зазначених державних інститутів шляхом очищення від шкідливого баласту: непрофесіоналів, напівспеціалістів, «самозванців» та просто випадкових людей, корупціонерів, хабарників, просуванців политикума, фінансово-промислового капіталу й навіть організованого криміналу, а також інших «особистостей, осіб і особин», що скомпрометували себе непристойною з точки зору моралі поведінкою та позначилися поганими з позицій закону вчинками.
В той же час, слід повернути до служби принаймні частину раніше звільнених, але справжніх професіоналів і ентузіастів своєї справи з-поміж кадрових розвідників/контррозвідників та розшуковців старшого покоління, що не заплямували себе зв’язками з криміналом та іншими антисоціальними елементами, що не втратили своїх професійних навиків й поки ще бажаючих застосувати свій особистий досвід та великі знання на практиці. Незалежно від їх віку та стану здоров’я. Для чого створити всі необхідні умови, зацікавити їх морально та матеріально.
Заздалегідь Вам вдячний.
З повагою
Підполковник запасу СБУ
"14" вересня 2010 р. О.Г.Коробков
ВРУ рег.№ 09 - 2356.26.09 / 20
від 14 вересня 2010 року.

Комментарии  

 
#1 verbic60 14.07.2016 12:58
Я не могу роблю на роботі в приват агро альянс заробляю півтори тищі за місяц як жити
Цитировать
 

Добавить комментарий

Защитный код
Обновить

2008-2016 © защита прав - Портал потребителя "Глас Народа Украина". Все права защищены.
При любом использовании материалов веб-сайта ссылка на http://glasnaroda.com.ua обязательна. При перепечатке в Интернете обязательна гиперссылка